ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ВІЙНОЮ: ЩО ТРЕБА РОБИТИ?
За загальним правилом, обов'язок відшкодування збитків покладається на заподіювача шкоди. Однак, якщо це ціла держава, то тут все складніше – держави наділені так званим судовим імунітетом, який, у деяких випадках, дозволяє їм убезпечитись від судових претензій.
То що тоді, нічого не можна зробити?
Зовсім ні. 14 квітня 2022 року Верховний Суд прийняв постанову у справі №308/9708/19, відповідно до якої сформував наступний висновок: з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Таким чином, для стягнення збитків з рф можливо звертатись з позовом до українських судів.
Які документи потрібно зібрати для позову?
Перелік документів не є вичерпним та, орієнтовно, виглядатиме так:
- документи, що підтверджують статус особи, яка має намір звернутись з позовом (для фізичних осіб – паспорт, для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб – виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- документи, що підтверджують право власності особи на знищене, пошкоджене або втрачене майно (свідоцтва про право власності, договори, рішення судів про визнання права власності тощо – залежно від типу об'єктів, які постраждали);
- докази обстеження знищених об'єктів (звіти, акти технічного обстеження знищених об'єктів, проведені уповноваженими органами державної влади, копії протоколів огляду місця події, складених у межах кримінальних проваджень по факту знищення майна тощо);
- докази обсягу та вартості завданих збитків (звіти про оцінку майна, висновки експертиз);
- докази причинно-наслідкового зв'язку між фактом заподіяння збитків та бойовими діями (або із іншими протиправними діями військ рф). Наприклад, офіційні повідомлення органів влади щодо фактів артилерійського обстрілу, повідомлення у ЗМІ, фото- та відеозаписи, показання свідків тощо.
Як виглядатиме наша співпраця щодо стягнення шкоди?
Співпраця відбуватиметься поетапно:
- 1. Попередня консультація та ознайомлення із наявними документами та доказами.
- 2. Розробка стратегії захисту та укладення договору про надання правничої допомоги.
- 3. Збирання остаточного обсягу доказів для підготовки позову.
- 4. Складання позову та подача до суду.
- 5. Супроводження справи у суді.
- 6. Супроводження виконання судового рішення.
А як буде виконуватись судове рішення?
Перед нами буде два шляхи:
- виконання рішення на території України, що потребуватиме пошуків арештованого/конфіскованого майна рф на території України та звернення стягнення на нього;
- виконання рішення на території іншої держави: у такому разі доведеться проходити процедури легалізації (визнання) судового рішення та отримання дозволу на його виконання в іноземній державі.
У останньому випадку потрібно буде залучати допомоги іноземних юристів або українських, які мають право практикувати за кордоном.
Як швидко буде отримана компенсація?
Одразу попереджаємо, що це не буде легко. Це – нова категорія справ, у якій судова практика лише має сформуватись. З іншого боку, зверніть увагу, наскільки часто питання створення спеціальних трибуналів для рф та виплати репарацій стало підніматись у медіа-просторі? Ось лише деякі з них:
ПАРЄ ухвалила резолюцію про визнання Росії терористичним режимом
Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо репарацій Україні від Росії
ЄС розробить план конфіскації активів ЦБ Росії і олігархів на користь України – голова Єврокомісії
Франція розпочала роботу зі створення спецтрибуналу для Росії: деталі
Чи могла б міжнародна спільнота подумати про таке у лютому 2022 року? Наврядчи. Тож ми переконані, що рано чи пізно агресор заплатить за завдану шкоду і той, хто матиме судове рішення про її стягнення на свою користь – очевидно, буде у виграші.