Спільне та особисте майно подружжя – як розрізнити?

Правовий режим майна подружжя врегульований главою 7 та главою 8 розділу ІІІ Сімейного кодексу України. Перш за все звертаю увагу, що статтею 60 Сімейного кодексу України встановлено презумпцію спільної сумісної власності подружжя – вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя 🖇

💁‍♂️Якщо простою мовою, то презумпція – це запроваджене законом припущення, що певна ситуація має місце, доки заінтересована сторона не доведе протилежного (згадуємо відому презумпцію невинуватості) ☝️ А відтак, щоб спростувати презумпцію спільної власності подружжя треба довести, що те чи інше майно набуте за рахунок особистої власності або коштів одного з подружжя.
Ось тут звертаємось до статті 57 Сімейного кодексу України, яка визначає перелік майна, що є особистою власністю кожного з подружжя, навіть якщо воно набуте під час шлюбу. Наприклад, подароване або успадковане майно (з повним переліком рекомендую ознайомитись безпосередньо у вказаній статті).🎁

🧱Найбільшим «каменем спотикання» під час поділу подружнього майна, є пункт про «майно, набуте за особисті кошти одного з подружжя». Як правило, саме цю підставу намагаються використати, щоб спростувати презумпцію спільного майна подружжя. Наприклад, з’являються свідки, які «підтверджують», що майно придбане за кошти, які надали батьки/друзі/приятелі одного з подружжя, або навіть приносять розписки, якими намагаються довести такі обставини.😐

🤷‍♂️Відверто скажу, що універсального вирішення подібних ситуацій немає: з одного боку, дійсно допускається можливість спростування презумпції спільного майна подружжя. Разом з тим, нюанс у тому, що обов’язок спростування покладається на ту сторону, яка з таким станом речей не згодна. А далі вже все залежить від індивідуальних особливостей спору між конкретно взятим подружжям: чи є достатні письмові докази або лише показання свідків. Особисто я на свідків не робив би ставки, оскільки у таких питаннях пріоритет все-таки надається письмовим доказам.

❗️Для прикладу, у постанові від 12.02.2020 по справі №725/1776/18 Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції та задовольнив позов одного з подружжя про поділ майна. У даній справі відповідач заперечував проти позову саме показаннями свідків, які стверджували, що майно придбане за рахунок батьківських коштів і ці докази були враховані судами. Разом з тим, Верховний Суд з такою позицією не погодився, вкотре вказавши на обов’язок спростування презумпції спільного майна подружжя, яка у цій справі, на мою думку, не була спростована ❗️

📌Висновки.

Таким чином, оформлення майна лише на одного з подружжя не свідчить про те, що це його особисте майно - закон говорить інше. Разом з тим, щоб раптом нікому не було гірко та образливо, я б рекомендував оформлювати документи на майно одразу по 1/2 частині на кожного з подружжя. Як мінімум, це полегшить вирішення можливих спорів. Інший варіант регулювання майнових відносин між подружжям – шлюбний договір. Але чесно скажу, на практиці такого договору чи запиту на його складання ще ніколи не зустрічав.