❓Відсторонення невакцинованих від COVID-19: коли це законно?
За матеріалами нашого каналу на Telegram "Листи від адвоката"
Жовтень 17, 2021
❗️Дисклеймер: ця публікація не є агітацією за чи проти вакцинації, а так само – за чи проти запроваджених карантинних заходів.
Законність відсторонення від роботи через відсутність вакцинації від COVID-19 у останній час стала поширеним питанням, тому спробуємо його висвітлити.🤔
Перелік випадків, коли працівник може бути відстороненим роботодавцем, передбачений
ст. 46 Кодексу законів України про працю:
Право на самозахист передбачене ст.19 ЦК України та характеризується наступними ознаками:
✅поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
✅відмова або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
✅в інших випадках, передбачених законодавством.
💼У постанові від 01.04.2020 по справі №761/12073/18 Верховний Суд звернув увагу, що підстави для відсторонення працівника мають бути визначені або у ст. 46 КЗпП, або у іншому нормативному документі.
COVID-19 включено МОЗ до переліку інфекційних хвороб. Відповідно до ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено перелік хвороб, вакцинування від яких є обов’язковим: дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. Водночас, встановлено, що МОЗ має право визначати перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим щепленням. У разі відмови від обов’язкових щеплень, такі працівники підлягають відстороненню від роботи.
🧾На сьогодні,
наказом МОЗ від 04.10.2021 №1306/36928
встановлено наступний перелік професій, які у обов’язковому порядку мають бути вакциновані від COVID-19:
✅працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
✅місцевих державних адміністрації та їх структурних підрозділів;
✅закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу і форми власності.
❗️ Виняток: працівники, які мають медичні протипоказання до вакцинації.
❗️❗️❗️ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: згідно із п. 4 наказу, він набирає чинності через місяць після його публікації, тобто станом на 17.10.2021 він ще не набрав чинності! Тому, досить дивно виглядає відмітка на сайті МОЗ щодо чинності наказу.
📌Тобто, працівники, що належать до наведеного переліку, можуть бути відсторонені від роботи через відсутність щеплень від COVID-19, ❗️але після набрання чинності вказаним наказом МОЗ.❗️
Відповідно, відсторонення від роботи у зв’язку із відсутністю вакцинації COVID-19 працівників інших професій та організацій, не включених до вказаного переліку, є незаконним. У вищезгаданій постанові Верховного Суду визначено, що у випадку незаконного відсторонення на роботі працівник має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
☝️Тим не менш, заслуговує на увагу позиція, наскільки взагалі вакцинування від COVID-19 може бути обов’язковим. Тому не можу не згадати про статтю моїх колег , які звертали увагу, що Європейський суд визнає правомірним втручання у вигляді обов’язкового вакцинування від добре відомих науці хвороб. Питання, наскільки COVID-19 відомий науці та наскільки досліджена ефективність та безпечність вакцини, є дискусійним.
У зв’язку із цим не ризикну надавати однозначного висновку з цього приводу – це скоріше індивідуальний вибір, так само як подальше відстоювання права на такий вибір у судовому порядку.
