📀 Електронний підпис: КЕП чи УЕП? (Частина 2)
За матеріалами нашого каналу на Telegram "Листи від адвоката"
Вересень 05, 2022
⏳У останній статті ми зупинились на тому, яку юридичну силу має удосконалений юридичний підпис (УЕП), якщо відповідно до закону до власноручного підпису прирівняний лише кваліфікований електронний підпис (КЕП) 🧐
Постановою КМ України від 03.03.2020 №193 передбачалась реалізація експериментального проекту на строк не пізніше 05.03.2022, за яким дозволялось використання УЕП на рівних умовах з КЕП. Як зрозуміло із змісту постанови, до ЗУ «Про електронні довірчі послуги» мали б внести зміни, які б врегулювали питання використання УЕП.
Однак, таких змін не було прийнято. Натомість, у пп. 6) п. 24 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 тимчасово дозволено використання УЕП на період дії карантину COVID-19, окрім випадків:
✅вчинення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації;
✅пов’язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статті 17 Закону “Про електронні довірчі послуги”.
Як відомо, карантин продовжено до 31.12.2022, а, отже – до цієї дати ще можливо використання УЕП майже для всіх випадків, де закон визначає необхідність використання КЕП (по суті, це усі випадки, де для паперової форми документів вимагається власноручний підпис).
❗️Тому, якщо вам важливо використовувати електронний підпис і у вас УЕП – слідкуйте за строком дії карантину, щоб не прогавити момент, коли треба буде перейти на КЕП. Наприклад, наразі я широко використовую саме УЕП для подачі процесуальних документів та участі у судових у засіданнях у режимі відеоконференції, що значно економить час та кошти на листування та поїздки до суду 🕰
Хоча, не виключаю, що до моменту закінчення карантину будуть прийняті зміни до ЗУ «Про електронні довірчі послуги», які більш конкретно врегулюють правовий статус УЕП.
❗️Водночас, маю ремарку.
В Україні існує ієрархія законодавчих актів, кожен з яких має різну юридичну силу. За наявності протиріч (колізій) між законодавчими актами, застосовується той акт, що має вищу юридичну силу. Наприклад, у цьому випадку, закон має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України. Відтак, чи може постанова КМ України регулювати відносини щодо УЕП іншим чином, ніж закон? У теорії - ні, а на практиці - це відбувається.
З практичної точки зору це означає, що правомірність використання УЕП для підписання того чи іншого документу може бути оспорено, а як наслідок – оспорено дійсність самого електронного документу. Тому, законодавцю варто або остаточно визначити юридичне значення УЕП, або взагалі виключити УЕП як різновид електронного підпису.
На цьому все. Наступні публікації планую присвятити питанням відшкодування шкоди, завданої агресором – війна триває, але відкриття юридичного фронту проти рф давно на часі.🔜
