Стягнення аліментів на утримання подружжя

Хто має право на утримання? - Той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги.

Непрацездатним вважається особа, яка:

• або досягла пенсійного віку, встановленого законом;
• або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Подружжя потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Прожитковий мінімум визначається Законом України про державний бюджет на відповідний рік (див. Довідник).

Важливо: для визначення наявності права на утримання слід виходити саме з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Обов'язкова умова для виникнення прав на стягнення аліментів: другий з подружжя має змогу надавати матеріальну допомогу, тобто, його доходи є достатніми для надання утримання іншому подружжю без шкоди його власним правам та законним інтересам. Критеріїв того, що розуміється під змогою надавати матеріальну допомогу, законом не визначено, а відтак - наявність такої змоги встановлює суд виходячи з оцінки всіх обставин справи (наприклад, розмір та регулярність доходу другого з подружжя, наявність у нього захворювань, інших осіб на утриманні тощо).

Виключення з правила: не має право на утримання той з подружжя, хто:

• негідно поводився у шлюбних відносинах (оціночна категорія, наприклад, не надавав допомогу другому з подружжя, коли той її потребував, не виконував батьківських обов'язків, вчиняв правопорушення відносно другого з подружжя тощо);
• хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного кримінального правопорушення, якщо це встановлено судом (факт вчинення такого правопорушення має бути встановлений у обвинувальному вироку суду, ухвалі про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав (тобто, підстав, які не свідчать про невинуватість особи - амністія, сплив строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності тощо).

Для складання позовної про стягнення аліментів на утримання подружжя, яке перебуває у шлюбі, можна скористатись нашим шаблоном.

Є декілька випадків, коли подружжя має право на матеріальне утримання після розірвання шлюбу.

а) Непрацездатність (інвалідність або досягнення пенсійного віку, встановленого законом), яка виникла:

• до моменту розірвання шлюбу (тобто, до дати державної реєстрації розірвання шлюбу, яка відображена у свідоцтві про розірвання шлюбу);
• протягом одного року від дня розірвання шлюбу;
• по спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу (відповідно, протиправна поведінка має бути встановлена у судовому рішення у відповідній кримінальній справі).
• якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

б) Випадок, коли подружжя є працездатним, але якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду.

Важливо: розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Обов'язкова умова для виникнення права на стягнення утримання: так само як і при стягненні аліментів для подружжя, що перебуває у шлюбі - другий з подружжя має змогу надавати матеріальну допомогу, тобто, його доходи є достатніми для надання утримання іншому подружжю без шкоди його власним правам та законним інтересам. Ви можете скористатись нашим веб сайтом для складання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання подружжя після розірвання шлюбу.

Так, за рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:

• подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;
• непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного кримінального правопорушення;
• непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;
• одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги (перелік таких обставин відсутній та за наявності заперечень відповідача, що ґрунтуються на цій підставі, суд надасть їм оцінку).

Ці самі правила поширюються і на осіб, у яких право на аліменти виникло після розірвання шлюбу.

Незалежно від стану працездатності, на утримання має право дружина:

• під час вагітності;
• з якою проживає дитина - до досягнення дитиною трьох років;
• з якою проживає дитина, яка має вади фізичного або психічного розвитку - до досягнення дитиною шести років (вади фізичного та психічного розвитку мають бути підтверджені відповідним медичним висновком; якщо дитина є інвалідом, який потребує догляду, то право на стягнення аліментів виникає з інших підстав, про які вказано нижче).

У вказаних випадках право дружини на утримання виникає незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища.

Однак, як і у розглянутих вище видів утримання, воно може бути стягнуто лише за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Важливо: аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Крім того, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

За допомогою нашого сервісу, ви маєте змогу скласти:

• позовну заяву про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності;
• позовну заяву про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживають діти;
• позовну заяву про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживають діти, які мають вади психічного або фізичного розвитку.

Підстави для припинення стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності або дружини, з якою проживає дитина:

• у разі припинення вагітності;
• у разі народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини;
• якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини (тобто, встановлено, що чоловік не є батьком дитини).

Загальноприйнятим уявленням є те, що аліменти можуть стягуватись лише з чоловіка на утримання дітей або дружини. Але, це не так, оскільки законодавство у цьому питанні надає рівні права та обов'язки як жінці, так і чоловіку.

Чоловік, з яким проживають діти, має право на утримання:

• до досягнення дитиною (дітьми) 3 років;
• до досягнення дитиною (дітьми) 6 років, якщо вони мають вади фізичного чи психічного розвитку.

Аліменти у вказаних випадках стягуються незалежно від того, чи чоловік працює, та незалежно від його матеріального становища, але обов'язковою умовою є те, що дружина може надавати матеріальну допомогу.

Підстави для припинення стягнення аліментів на утримання чоловіка, з яким проживає дитина:

• якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини;
• якщо за рішенням суду виключено відомості про дружину як матір з актового запису про народження дитини.

Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Важливо: право на стягнення аліментів виникає тільки у випадку, коли інвалідність дитини робить необхідним постійний сторонній догляд за нею. Наведені обставини мають бути підтверджені відповідним медичним висновком.

Якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання з таких же підстав, з яких стягуються аліменти на утримання подружжя після розірвання шлюбу.

Сім'ю складають особи, які: спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Законом не передбачено вимог до тривалості часу проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, яка надає право на стягнення аліментів, а відтак - це питання вирішуватиме суд залежно від обставин конкретної справи.

Так само, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини з тих же підстав, які передбачені для утримання дружини або чоловіка, з якими проживають діти (детально зазначено вище).

Так, дане питання може бути вирішене у позасудовому або у судовому порядку.

Позасудовий порядок

Врегулювати питання про надання утримання можливо:

1. Шляхом укладення договору про сплату аліментів, у якому визначено умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

   Виконавчий напис нотаріуса - це спеціальна нотаріальна дія, яка полягає у виданні розпорядження нотаріуса на стягнення певних коштів чи звернення стягнення на майно, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби чи приватним виконавцем.

   
   
2. Шляхом укладення договору про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.

   Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений. Право власності на нерухоме майно, що передається за таким договором, виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону (таку реєстрацію здійснює нотаріус одночасно з нотаріальним посвідченням договору).

   Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса до посвідчення договору.

   
   

Судовий порядок

Якщо другий з подружжя добровільно не бажає сплачувати аліменти та/або укладати відповідний договір, спір може бути вирішеним у судовому порядку.

У якому порядку слід звертатись?

Законодавство дозволяє звертатись до суду з метою стягнення аліментів на утримання подружжя у порядку позовного провадження (залежно від того, як ухвалить суд – з викликом або без виклику сторін). Для цього слід подати до суду позов до іншого з подружжя з вимогою стягнути аліменти.

Замовити складання такого позову ви можете на нашому веб-сайті - послуга “Замовити документ”, а деякі шаблони ви можете заповнити самостійно, скориставшись послугою “Конструктор документів”.

До якого суду слід звертатись?

За загальним правилом, встановленим статтею 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови про стягнення аліментів пред'являються за місцем проживання відповідача – того з подружжя, з кого ви маєте намір стягнути аліменти.

Однак, статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України, надає право подати позов про стягнення аліментів за місцем проживання позивача (заявника).

Тобто, ви, як заявник, обираєте суд, куди пред’являти позов. Залежно від населеного пункту, де живете ви або відповідач, це може бути районний, міський або міськрайонний суд.

Наприклад, якщо ви проживаєте у місті Херсон, а відповідач – у місті Запоріжжі, то залежно від вашого вибору, позов (заява) про стягнення аліментів може бути поданий до Херсонського міського суду Херсонської області, або до одного із районних судів у місті Запоріжжі (того району, де проживає відповідач).

Відеоінструкція, де та як знайти потрібний суд - тут.

Чи потрібно сплачувати судовий збір?

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє заявників з вимогами про стягнення аліментів від сплати судового збору (станом на момент публікації цієї статті).

Строк розгляду позову про стягнення аліментів

Законом встановлено строк розгляду справи у порядку загального позовного провадження - 60 днів на підготовче провадження та 30 днів на розгляд скарги по суті. Для спрощеного позовного провадження (у ньому немає підготовчого провадження) строк розгляду справи складає 60 днів.

Однак, на практиці, справа у суді першої інстанції може розглядатись від 2-3 місяців до 1 року (інколи і більше). Строк розгляду залежить від завантаженості суду та від дій сторін (чи затягують вони справу, несвоєчасно подаючи заяви по суті спору або клопотання про відкладення розгляду і т.д.). У суді апеляційної інстанції розгляд справи, як правило, здійснюється швидше.