Позовна заява про стягнення аліментів на утримання одного з подружжя після розірвання шлюбу
Позовна заява про стягнення аліментів на утримання одного з подружжя після розірвання шлюбу.
Умови, які надають право на звернення до суду з таким позовом:
- позивач (заявник) став непрацездатним під час шлюбу або протягом одного року після розірвання шлюбу;
- позивач (заявник) став інвалідом після спливу одного року з моменту розірвання шлюбу, але така інвалідність спричинена протиправною поведінкою другого з подружжя, яка мала місце під час шлюбу;
- позивач (заявник) у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду. У такому випадку право на утримання протягом 3 років від дня розірвання шлюбу;
- позивач (заявник) є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом ;
- другий з подружжя (відповідач) має змогу надавати таку допомогу (працює, займається підприємницькою діяльністю, отримує дохід з іншого джерела, який є достатнім для виплати аліментів).
Позивач – особа, на користь якої стягуються аліменти (той з колишнього подружжя, який потребує матеріальної допомоги; позивачем може бути як чоловік, так і дружина).
Відповідач – особа, з якої стягуються аліменти (другий з подружжя, який має змогу надавати аліменти; відповідачем може бути як чоловік, так і жінка).
На вибір позивача: до загального місцевого суду за місцем проживання позивача або відповідача. Детальніше про вибір суду можна дізнатись тут.
- копія паспорту та ідентифікаційного коду позивача;
- копія паспорту та ідентифікаційного коду відповідача (за наявності);
- копія свідоцтва про шлюб;
- копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
- якщо підстава для стягнення аліментів - непрацездатність позивача за станом здоров’я, то копії документів, що підтверджують наявність інвалідності у позивача (копія висновку МСЕК, посвідчення інваліда тощо);
- якщо інвалідність позивача настала у зв’язку із протиправною поведінкою відповідача за час шлюбу - копії документів, що підтверджують таку неправомірну поведінку (вирок суду, що набрав законної сили, угода примирення потерпілого та обвинуваченого у кримінальному провадженні тощо);
- якщо підставою для стягнення аліментів є те, що у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, позивач (один із подружжя) не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду - копії документів, що це підтверджують (наприклад, свідоцтва про народження дітей, за якими здійснювався догляд, медичний висновок про необхідність догляду за хворим членом сім’ї. Такі обставини можуть підтверджуватись показанням свідків, для чого слід подати відповідне клопотання про допит свідків);
- копії документів, які підтверджують наявність майна та доходів у відповідача (довідки про наявність нерухомого майна, транспортних засобів (якщо майно є), довідки про доходи тощо );
- відомості про доходи позивача (довідка про доходи з місця роботи, довідка щодо розміру соціальних виплат тощо).
Важливо: обов’язковим є доказування, що відповідач має змогу платити аліменти, тобто треба надавати докази щодо його майнового стану: наявність майна, розмір заробітної плати, доходи від підприємницької діяльності. Якщо у Вас є не всі документи, Ви можете звернутись до нас для складання відповідних запитів до компетентних організацій з метою отримання відповідних доказів ( послуга “Замовити документ” ).
Пам’ятайте, що відсутність необхідних доказів може бути підставою для відмови у задоволенні Вашого позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” , позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.
Прочитати детально тут.
Розглядається у позовному провадженні (залежно від того, як ухвалить суд – з викликом або без виклику сторін). На практиці, справа у першій інстанції може розглядатись від 2-3 місяців до 1 року (інколи і більше). Строк розгляду залежить від завантаженості суду та від дій сторін (чи затягують вони справу, несвоєчасно подаючи заяви по суті спору або клопотання про відкладення розгляду і т.д.). У апеляційній інстанції розгляд справи, як правило, здійснюється швидше.