⏳Час не чекає: скільки можна НЕ звертатись до суду?

⏱Позовна давність – це строк, протягом якого особа може звернутись до суду. Саме такий термін використовується у цивільному праві та застосовується загальними та господарськими судами. Адміністративні суди при вирішенні спорів з органами влади застосовують поняття «строки звернення до суду» (про суди ми писали раніше).

Спільне у цих поняттях те, з якого моменту йде відлік строків, що оцінюється за двома критеріями:
1️⃣З моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав (тобто, коли наявні конкретні докази, які вказують саме на цей момент).
Наприклад, особі доставлено НЕ ТОЙ товар, який вона замовляла – з моменту отримання товару вона є такою, що дізналась про порушення своїх прав і з цього часу у неї почався відлік строків давності.
2️⃣З моменту, коли особа могла довідатись про порушення своїх прав. У такому випадку, точних відомостей про конкретну дату немає. Проте, є інші докази, які дозволяють з усією вірогідністю допустити, що особа могла дізнатись про порушення її прав.
Наприклад, особа прийняла будинок у спадщину за заповітом. По спливу часу інший спадкоємець вирішив оскаржити заповіт та свідоцтво про спадщину. Проте, йому було достеменно відомо про смерть спадкодавця, а дані про нерухоме майно доступні у державному реєстрі за невелику плату. У сукупності ці обставини дають підстав вважати, що такий спадкоємець в силу закону мав цікавитись спадщиною після смерті спадкоємця та міг дізнатись про те, до кого вона відійшла по спливу строку на її прийняття.

❗️Сплив строків давності є самостійною підставою для відмови у позові (загальні та господарські суди) або залишення його без розгляду (адміністративні суди). Тобто, ви не отримаєте захисту навіть тоді, коли ваші права порушені, тому ставтесь до таких строків серйозно. Строки можливо поновити, але для цього треба письмово заявити про наявність поважних причин, які завадили звернутись до суду вчасно.😰

Відмінність позовної давності від строків звернення до адміністративного суду:
✅загальні строки позовної давності – 3 роки, для строків звернення – 6 місяців (але і ті, і інші можуть бути коротшими для деяких категорій справ);
✅строки позовної давності можуть бути збільшені у договірному порядку, строки звернення – ні;
✅строк позовної давності застосовується лише за заявою учасника справи, строки звернення застосовуються адміністративним судом з власної ініціативи в силу закону.

Але чи справедливо відмовляти особі у захисті тільки через сплив строків?🤷‍♂️

🤔На мою думку – так. Завдання суду – знайти справедливий баланс між захистом прав та стабільністю взаємовідносин, яка склалась із плином часу. У цьому аспекті, строки давності є законним способом захисту прав відповідача:
📌Строки сприяють визначеності відносин. Припустимо, ви купили квартиру у новобудові, а прокурор оскаржив рішення про видачу дозволу на будівництво. Теоретично, задоволення його позову може потягнути знесення будинку. У такому разі, інтерес у дотриманні закону при будівництві буде не співмірним із інтересами багатьох мешканців, які купили квартири та вважали будівництво законним. Тому, прокурор «пізно прокинувся» і закон захищає власників квартир. 📌Строки убезпечують від задавнених вимог: буває і так, що позивач об'єктивно не правий, але у відповідача не збереглись докази, якими він міг довести свою правоту. У цьому сенсі, строки давності захищають від задавнених вимог, що теж є справедливо.

Таким чином, якщо у вас є проблеми – ніколи не баріться, бо може бути запізно!